Logo_i3grants
Home_icon Feedback_icon
Logo_fdu
Untitled_panorama3 _dsc6308_777 Dsc_0100

11 РЕКОМЕНДАЦІЙ ЩОДО СТВОРЕННЯ САМОСТІЙНОГО ВИСТАВКОВОГО ПРОЕКТУ

Перш ніж читати (якщо ви організатор або куратор), дайте відповідь на головне запитання: чи так погано вам жилося без усього цього жаху? Якщо все-таки нудно, а «безглуздя та відвага» – це якраз точне визначення ваших основних якостей, то ласкаво просимо!

1. Хто ваш глядач?

Отже, перші запитання, які ви повинні поставити собі: для кого ви робите виставку і кому вона взагалі потрібна? Крім вас і ваших незадоволених амбіцій, непогано було б, якби проект був цікавим ще хоча б парі десятків людей. Такі безумці знайшлися? Відмінно! Тепер необхідно визначитися, хто вони: місцеві художники, ваші друзі, чиновники з управління у справах культури міста, пенсіонери або хіпстери (чи хто там зараз у моді?). Це цільова аудиторія (далі ЦА) проекту. Не відкидається, тому що кінець кінцем, виходячи саме з її запитів, слід наповнювати виставку контентом. Не зупинятимуся на очевидному факті щодо того, що не кожну молоду людину зацікавить Шишкін, а пенсіонерку Клавдію Іванівну – презентація азіатського відеоарту. Але варто пам'ятати, що не кожний Шишкін може не зацікавити вашого ровесника.

2. Вмійте зупинитися у виборі

Коли з ЦА, а отже, і з форматом виставки буде визначено, настає найскладніше: навчитися говорити «Ні» деяким художникам. Усі ми розуміємо, що живемо у маленькому місті, де усі миють один одному кістки позаочі і не тільки. Намагайтеся абстрагуватися від цього так, як тільки зможете (або приколіть шпильку навиворіт усіх кофт, або постійно ходіть з дулею у кишені від врочення та наговору), і ввічливо, але жорстко навчитеся відмовляти художникам, яких вважаєте відверто слабкими або змістове наповнення творів яких не підходить для даного конкретного проекту. Так, можливо, після цього вас декілька разів не запросять на вернісаж деяких. Зате ви будете чесні перед собою та впевнені, що ваша виставка відповідає заданому формату. І після реалізації не доведеться сором'язливо опускати очі у підлогу, коли вас представлятимуть як куратора проекту комусь, чия думка для вас небайдужа.

3. Ковбасний магазин чи покинутий підводний бункер?

Правду кажучи, я дотримуюся думки, що інституційність – хоч і потрібна у нашому суспільстві річ, але не така вже й важлива в ході реалізації виставкового проекту. Будь ви вільний куратор, музейний або просто божевільний, який вирішив на своєму горбі раптово винести весь організаційний жах підготовки якісної виставки: у ваших силах зробити проект у будь-якому місці та у будь-який час. Причому це може стати відмінністю та зіграти на руку. У нашому місті люблять «дивне-нове-неоднозначне». Не забуваючи, звичайно, про перше правило (пам'ятаєте про вашу ЦА!).

Сподобався ковбасний магазин і он ті порожні запорошені вітрини у кутку? Покинутий цех? Моторошний темний під'їзд будинку? Або ви згадали про бабусю і тітку, які точно не покличуть своїх знайомих відвідати андеграундну тусовку і для них у якості майданчика варто розглянути хол Театру опери та балету? Простір може бути будь-яким! Вам під силу його поліпшити, наповнити атмосферою та потрібним вам настроєм. Не беріться одразу за великі обсяги, краще обмежитися малим залом, але зробити його продумано та якісно, особливо, якщо контенту набралося замало. Розмаху тут не місце.

Може виникнути потреба щось відмивати або навіть білити та фарбувати (так-так, не цурайтеся брудної роботи, її буде чимало!). Повісити там, де необхідно, світло, привезти обладнання та меблі. Бійтеся звисаючих балдахінів, люстр, раптових радянських торшерів і усього того, що буде «не в форматі» виставки. Це тільки відволікає сприйняття глядача. Не забудьте про електрику та точки доступу до неї, якщо плануєте використовувати техніку. Можливо, доведеться розщедритися не на один подовжувач: будьте готові!

4. Художник/глядач: полюбіть його

Тепер вам доведеться мислити так само, як два типи людей як мінімум: художник і глядач. Першого легко образити, а другий – просто дуже примхливий. Наберіться терпіння. Куратор (у цьому ключі організатор стає і тим і іншим) – це, перш за все, грамотний і гнучкий комунікатор. Ви повинні чуйно ставитися до прохань художника, неодмінно слухати його пропозиції щодо експонування (слухати – не означає погоджуватися), уважно ставитися до експлікації (не забудьте загуглити вимоги, особливо якщо оформляєте виставку у якій-небудь інституції), підтримувати його (особливо якщо він молодий і це його перша виставка). Може статися так, що доведеться пробути з ним до ранку за день до відкриття. Усі ж знають, що творчі люди люблять усе робити в останній день. Він не повинен відчувати до себе знеохоченого ставлення та вашої байдужості до творів. Тим більше якщо участь автора проходить під егідою голого ентузіазму. Будьте люб'язні терпіти усі його розмови та скарги, запиваючи кавою години сну.

Найголовніше у всьому цьому – дотримуватися контексту та концепту. Щоб уникнути неправильного трактування глядачем якого-небудь твору, озирніться: що знаходиться у безпосередній близькості з ним? Чому цей художник виставлений біля туалету? А у цього відеоряд проектується не так на екран або чисту стіну, а на батарею та кабелі, що стирчать? Чи не заважає звук з одного проекту сприйняттю звуку з іншого? І чому ось ці автори перебувають разом в одному залі? Глядач все розуміє (про це нижче), тому не слід спускати будь-що на гальмах.

До речі, не забудьте про деякі формальності, які стосуються роботи художників із галереєю. Якщо це відомий автор, він може бути закріплений за однією з галерей міста – як мінімум просто некрасиво переманювати його до свого проекту, не переговоривши перед цим із галереєю.

5. Думайте над начинкою

Пам'ятайте, що глядач не дурень. Насправді, він бачить усі помилки і майстер розгледіти навіть найнепомітніші нюанси у вашому проекті. Йому байдуже, що тут ви не встигли дофарбувати, тому що вчора у всьому місті вимикали світло, а тут не вистачило грошей, щоб закрити темною шторою вікно, і тепер вдень відеопроекцію практично неможливо розрізнити на тлі стіни. Він не знає про те, яка команда з вами працювала (і чи була вона взагалі), скільки часу зайняла підготовка. Він оцінює лише РЕЗУЛЬТАТ. І щоб потім не виправдовуватися в стилі «ой, а ми не подумали», робіть усе завчасно, перевіряйте і перевіряйте ще по декілька разів до відкриття. Чи все йде так, як потрібно? Чи працює звук, комп'ютери? Поважайте свого глядача і будьте пунктуальними, чого б вам це не коштувало.

6.Піклування

Непогано було б тримати людей у курсі того, як до вас дістатися, де залишити машину і навіть чи обладнано майданчик пандусами. Не забудьте перед відкриттям пройти по всьому простору у ролі глядача, який абсолютно не в курсі, де і що тут знаходиться. Переконайтеся, що ви не забули подбати про навігацію. Стрілочки з вірним напрямком перегляду завжди доречні, як і позначення залів, гардероба та туалету. Добре, якщо на вході вашим гостям запропонують буклет з картою приміщення та позначенням авторів та їхніх проектів. «Професіоналізм – це увага до деталей».

7. Експериментики

Чомусь не один раз зустрічала людей, які не можуть реалізувати своєї виставки у зв'язку з відсутністю «необхідного виставкового обладнання». Що це таке і з чим його їдять можна дізнатися-побачити якраз в інституціях. Якщо ви не належите до жодної з них, то навіщо взагалі відштовхуватися від цієї системи? По-перше, це дорого, по-друге, ви самі здивуєтеся тому факту, що навіть за його наявності до експонування задуманого вами проекту воно може абсолютно не підійти. Тому порада проста: дивіться навколо. Помічайте, яким чином будь-що підвішене у магазинах, чим користуються на інших виставках, гугліть і шукайте альтернативу. Не бійтеся експериментувати і ритися у смітниках заводів і друкарень. Так, доведеться стати винахідником. Краще звичайно, якщо у вас є під боком чоловік з мізками інженера або будівельника. У крайньому випадку, влаштуйте мозковий штурм серед друзів і не бійтеся просити про допомогу тих, у кого вже є досвід у подібних проектах.

8. Візуалка і піар

На жаль, реальність така, що усе ще зустрічають по одягу. Тому подбайте про класну афішу і наскрізну айдентику усього проекту. Ні, «класна» не означає яскрава, з «ооооот такенними буквами» і обведенням поверх. Класна – це гармонійна та трендова. Обов'язкові елементи: назва, час, дата та місце проведення. Отже, тут знову ж тримаємо у голові пункт про ЦА (бабусі, до речі, теж іноді «рубають» у моді). Будьте критичні до себе та слухайте грамотного дизайнера, а не поради людей навколо.

Написання прес-релізу – теж відповідальна праця. Займіться цим завчасно. Мінімум за два тижні, а краще – за місяць (люди повинні встигнути побудувати свої плани щодо відвідання вашого проекту, та й сарафанного радіо ніхто не відміняв). Найзручніше робити це на етапі узгодження афіші та створення всіляких груп у соцмережах. Не забувайте того, наскільки ліниві журналісти, вони будуть копіпастити ваш текст у ЗМІ, навіть не намагаючись дізнатися щось самостійно або перевірити інформацію. У тексті уникайте провінційної люб'язності стосовно авторів і висмоктування з пальця ідеї проекту. Висловлюйтеся доступно і вмійте зацікавити.

9. Команда

«Не берися за проект, який не зможеш реалізувати від початку до кінця сам» – був мій лозунг. Так, я і справді вірю в безмежні сили людини. Але не на етапі реалізації масштабного міського проекту. Змиріться: яким інтровертом-соціофобом ви б не були, вам доведеться вийти в люди і шукати команду, інакше нічого путнього не вийде. Вам елементарно не вистачить часу та й ви не зможете одночасно бути і волонтером, і вантажником, і техніком для свого проекту. Шукайте таких же божевільних як і ви, або користуйтеся підручною допомогою друзів.

Вмійте грамотно розподілити завдання та обов'язки кожного з помічників. У якийсь момент ви зможете навіть зловити себе на думці про те, що вам раптом стало нічим зайнятися. Але це добре. Якраз саме час перепочити і подумати наперед (а краще прописати): що ще не зроблено, що згаяно і скільки часу залишилося до відкриття.

10. Про відкриття

Взагалі-то, я проти годування любителів насолоджуватися прекрасним, що скучили за «хлібом та видовищами». Поставте собі запитання: чи прийдуть взагалі люди на ваш проект, якщо там не буде «халявних» їжі та алкоголю на відкритті? Якщо ні – щось пішло не так, і, можливо, ви помилилися на етапі піару, а то й зовсім на етапі обмірковування контенту. Чи не плодіть нікому непотрібні заходи, що не несуть у собі ідейності. Моя думка – будь-яке мистецтво (навіть найсучасніше) має бути цікавим. Ну серйозно, давайте будемо чесними! Краще витратьте фуршетні гроші на оренду цікавого місця під весь проект, на хороше обладнання або звук, на якогось гідного художника.

Те саме можу сказати і про ді-джея. Не перетворюйте відкриття на «веселушки» тільки тому, що так роблять усі. Ді-джей-фон, на мій погляд, набагато доречніше на маркетах і в клубах. Краще знову-таки заощадити гроші і найняти «ді-джея Winamp», якщо і справді вам так потрібна музика, ніж в режимі економії займатися марнотратством на оренду вертушок і погодинну оплату знайомого умільця. Але якщо формат і бюджет дозволяють вам це зробити, заздалегідь продумайте, де він стоятиме, о котрій прийде і чи потрібен йому саундчек. На відкритті приділяти час ще й ді-джею у вас точно не буде можливості. Знову ж: делегуйте повноваження.

Продумайте вітальне слово. Не мямліть і дайте висловитися автору або публіці, якщо у них є бажання. Говоріть відкрито і зрозумілою мовою без пташиних мистецтвознавчих говірок. Не заставайте художника зненацька, а попередьте заздалегідь, що дасте йому слово. Не всі такі спритні і з гумором, як ви. Тим більше під час відкриття. Можливо, доречним буде проведення актуального круглого столу чи прес-конференції. Знову ж, подумайте про це заздалегідь, а не за пару днів до відкриття. Поспіх ще нікому не допомагав.

11.Фідбек: що далі?

Не бійтеся запитати у людей, як все пройшло. Адже вам не соромно? Обов'язково проведіть опитування або зберіть коментарі за підсумками проекту. Особливо якщо це була не формальна виставка, а цікавий проект з новим баченням. Не забудьте публічно подякувати усім, хто вам допомагав, партнерам та спонсорам. Помічайте те, чому не вдалося приділити належну увагу, і будьте розумнішими наступного разу. Простежте за тим, що про вас написали ЗМІ. Обов'язково залийте у мережу фотографії та відеозвіти. Перш за все, це результат виконаної роботи, а не просто фото для нових аватарок. Не бійтеся критики і негативних відгуків. Це теж думки, а для вас це привід задуматися і стати краще. Не вступайте у листування з тролями та просто людьми, що виражають «негатівщину». Ні від свого профілю, ні від профілю групи/заходу. Помовчіть і бережіть нерви, адже вам сподобався цей мазохізм, і ви продовжите займатися ним і далі.

Катерина Бєляєва

Джерело: http://neeest.ru/experiments/1339

Інші Тексти
News_item___________
П’ять порад музейникам від творця барселонського музею науки CosmoCaixa читати далі
News_item_11_rijksmuseum
Діджитал-програма Rijksmuseum (Амстердам) вирізняється своїми амбіціями та ліберальним підходом до авторських прав читати далі
News_item_base_ed4e5730fd
Славой Жижек в одному з інтерв'ю сказав, що ненавидить музеї та не бачить різниці між репродукцією та предметом мистецтва. Однодумці філо... читати далі
Переглянути всі Тексти