Logo_i3grants
Home_icon Feedback_icon
Logo_fdu
Untitled_panorama3 _dsc6308_777 Dsc_0100

«Локалізація у просторі і у погляді – різні культури сприйняття»: філософи за і проти віртуальних музеїв

Славой Жижек в одному з інтерв'ю сказав, що ненавидить музеї та не бачить різниці між репродукцією та предметом мистецтва. Однодумці філософа з радістю зберегли у вкладках сайти віртуальних музеїв, сподіваючись долучитися до світу мистецтва хоча б в альтернативній реальності. Поява Google Art Project і йому подібних проектів розділила публіку на два табори: хтось радий можливості відвідати Лувр або Уффіці, не виходячи з дому, а хтось звинувачує Інтернет у спотворенні музейної культури. «Теорії та практики» дізналися, як сучасні філософи ставляться до цього питання.

Федір Гиренок, філософ, автор теорії про кліпове мислення

Образ або привид не може замінити річ. Окремо існують речі, їхні образи та копії, вони не можуть стати самою річчю. Річ має локалізацію у просторі, образ має локалізацію у погляді. Локалізація у просторі і локалізація у погляді – це різні культури сприйняття. Віртуальний музей – це локалізація у погляді, він не може замінити предметів мистецтва, але створює набір станів і видимостей для локалізації.

Що таке сучасна людина? Наприклад, вам сказали, що через кілька хвилин ви повинні бути в аеропорту і вилетіти до Парижа. Те, що ви бачите у дорозі, – зовсім інший погляд. Що ви встигнете за цей час помітити? У людей змінилося сприйняття та швидкість цього сприйняття. Споглядання, яке притаманне музею, є чужим для сучасної людини, у неї немає часу на це. Сучасна людина бачить миготіння, невиразні фігури, випадкову геометрію.

Потрібно розуміти, що, коли з'являється предмет мистецтва з претензією на непредметність, то йдеться про передмовні образотворчі види мистецтва. Це повернення до непредметних речей. Мистецтво передбачає дистанцію, розрив з чимось. Цей розрив забезпечується свідомістю. Якщо люди створюють віртуальний музей, то повинні розуміти, що саме вони роблять. Це не означає, що треба відмовитися від споглядання Гогена або Ван Гога в музеї Парижа. Так, я можу пройти по віртуальному залу, але це не буде Гоген і Ван Гог.

Віталій Курінний, завідувач відділенням культурології ВШЕ

Варто розібратися у тому, що таке віртуальний музей і що ми розуміємо під “віртуальністю”? Що таке музей без інформаційного доповнення, не пов'язаного з реально присутніми артефактами?

Сьогодні віртуальність є невід'ємною частиною музейного простору. У цьому сенсі віртуалізація музеїв, я маю на увазі – наповнення музею різноманітним інформаційним змістом, не пов'язаним безпосередньо з музейними артефактами, – це прогресуюча іманентна для мультимедіа тенденція. З іншого боку, якщо під віртуалізацією розуміти дистанційованого глядача музейного простору в Інтернеті, такого роду дистанційна реальність має масу обмежень, тому що для музею, для споживання музейного змісту, сам факт реальної присутності важливий.

Музей сам по собі – подія. Знайомство з візуальним образом – це зовсім не музейне споживання. Для музею важливий акт відвідування, коли ви є частиною музейної публіки. Сучасні музеї влаштовано так, що вони перетворюються на комплексний атракціон, крім споживання музейного контенту.

Олександр Секацький, філософ

Віртуальні музеї – це, швидше, розмивання самої ідеї музею, коли все що завгодно може стати музеєм, будь-який сайт або портал. Справжній музей – це язичницький храм мистецтва, який повинен вибірково пускати людей, що пройшли певну ініціацію. Думаю, з часом так і буде. Сайти, які швидко виникають і так само швидко зникають, шанобливо називають “віртуальним музеєм”, але це потенціал музею, почасти храму, почасти сховища обраних шедеврів, вони мають інший сенс. З часом, я сподіваюся, люди зрозуміють, і трансляція цих сайтів буде обмежена, і вони залишаться у вигляді важкодоступних віртуальних сховищ або навіть меморіалів. З точки зору існуючого стану речей, дійсно немає різниці між спогляданням предмета мистецтва у реальному або віртуальному музеї, але це тимчасовий феномен. Якщо буде вирішено зберегти музеї у тому вигляді, у якому вони завжди існували, то, звичайно, вони будуть не віртуальними. В іншому випадку саме поняття музей не вціліє. Навіщо називати сайт музеєм, якщо він загальнодоступний?

Андрій Веліканов, філософ, художник

Для початку хотів би згадати, як Вальтер Беньямін у подібних обставинах говорив про втрату аури. Дійсно, копія завжди бідніше за оригінал, і не можна замінити відвідування музею розгляданням електронних зображень. Втрачається навіть не просто точність сприйняття, а те ефемерне, складновиразне, що Беньямін назвав ім'ям богині легкого вітру. Правда, він не тільки переживав з приводу втрати, але запропонував метафору знахаря та хірурга, порівнюючи їх з художником і режисером відповідно. Магія творчості, натхнення та таємничий ритуал в одному випадку, раціональне, точне проникнення та монтаж – в іншому. Живопис і кінематограф – не просто різні жанри мистецтва, але принципово різні творчі концепції. Щоб виникла хірургія, необхідно було визнати, що можна лікувати без ритуалів і заклинань. Щоб виник кінематограф, необхідно було визнати, що мистецтво можливо без аури.

Точно так само у віртуальному музеї ми втрачаємо безпосередню присутність. І у той самий час можливість побачити живопис усіх великих музеїв світу у колекціях електронних зображень – не менше цінна можливість. Ну, хоча б для того, щоб бачити те, що на даний момент тобі недоступно. І це чудова можливість для ретельного вивчення та аналізу творів мистецтва, іноді такого, яке непідвладне неозброєному погляду. Але найголовніша перевага віртуального музею полягає у тому, що він надає свободу вибору – як дивитися і що дивитися. Реальний музей – дидактична або навіть пропагандистська конструкція, він так був влаштований завжди і ще довго таким залишатиметься. Віртуальний музей надає можливість такого зору, яке в сучасній теорії мистецтва називають анаморфічним. Це означає, що глядач може дозволити собі дивитися і розуміти не тільки відповідно до однієї запропонованої концепції суворого історичного оповідання, але порівнювати точки зору, комбінуючи й аналізуючи їх. Відвідувач віртуального музею може прийти до нього зі своєю концепцією, як беньямінівський хірург-режисер, і шукати відповіді на ті запитання, які для нього на даний момент актуальні. Це, звичайно, не так просто, глядач повинен володіти таким умінням, в іншому випадку ми отримаємо нескінченне перегортання тисяч зображень з назавжди втраченою аурою.

Олена Петровська, старший науковий співробітник Інституту філософії РАН

Віртуальні музеї зараз не несуть у собі ніякої небезпеки для мистецтва. Проблеми тут немає. Музей як інституція споживається не так активно. Музеї трансформувалися в атракціони, у такі місця, які приваблюють публіку. Це вже не храм мистецтва у старому розумінні цього слова. Справедливо, що музей тому й перенесли до віртуального простору. У цьому випадку проблема в іншому, в сприйнятті. Живопис, наприклад, бачиться зовсім інакше. На жаль, ми вже не побачимо живопис таким, як його бачили самі творці і їхні сучасники. Ці образи, це сприйняття опосередковані масмедіа. Ми не бачимо живопису, у нас відсутній натуральний погляд на нього, його натуральне переживання. Неважливо, де знаходиться твір і який він, – оригінальний або відтворений. У цьому сенсі ми, на жаль, шкоди живопису не завдамо.

Люди все одно ходять до музеїв, але є й зворотна залежність: якщо вони побачать, скажімо, роботи Вермеєра в кіно, у фільмі «Дівчина з перловою сережкою», то йдуть до музею, будучи зацікавленими після перегляду масового продукту. Все помінялося місцями. Але не можна сказати, що люди менше часу проводять в музеї, інша справа, що мотивація може бути дещо іншою. Мотивація пов'язана з рекламою, засобами комунікації, що нав'язують назву виставки, ім'я художника або щось у цьому дусі. Похід до музею для сучасної людини – це спроба показати, як треба користуватися продуктами культури.

Джерело: http://theoryandpractice.ru/posts/10434-virtual-art

 

Інші Тексти
News_item___________
П’ять порад музейникам від творця барселонського музею науки CosmoCaixa читати далі
News_item_11_rijksmuseum
Діджитал-програма Rijksmuseum (Амстердам) вирізняється своїми амбіціями та ліберальним підходом до авторських прав читати далі
News_item_photo
Перш ніж читати (якщо ви організатор або куратор), дайте відповідь на головне запитання: чи так погано вам жилося без усього цього жаху? ... читати далі
Переглянути всі Тексти