Logo_i3grants
Home_icon Feedback_icon
Logo_fdu
Untitled_panorama3 _dsc6308_777 Dsc_0100

МУЗЕЙ В АВАНГАРДІ ОЦИФРОВКИ

Як і більшість провідних музеїв світу, Rijksmuseum працює над оцифровуванням своєї колекції. Але підхід амстердамських музейників вирізняється прагненням до вичерпності. Так, до 2020 року, музей має намір оцифрувати один мільйон об'єктів з колекції – від шедеврів Рембрандта і Вермеєра до Делфтського фарфору, парчевих суконь і гнотових мушкетів. Сьогодні 25% колекції музею, у тому числі майже усі картини, вільно доступні для завантаження у високій якості на rijksmuseum.nl. Нові зображення додають кожного дня.

Що вирізняє програму «цифровізації» Rijksmuseum? Не лише її масштаби, але й прогресивний підхід до авторських прав. Зображення можуть бути використані у будь-який спосіб, дозволяється навіть їхнє комерційне використання – наприклад, друк на iPhone-кейсах, шарфиках, ба навіть татуювання.

Музей заохочує експерименти, оголошуючи творчі конкурси та пропонуючи .tiff файли (також безкоштовно) для тих, хто хоче надрукувати зображення великого формату.

«Це дійсно фундаментальне переконання керівництва Rijksmuseum, що поділившись – здобуваєш», – каже Сесіль ван дер Хартен, керівниця відділу зображень музею. – «Це означає робити усе, щоб люди насолоджувалися колекцією. Наживо або в Інтернеті».

Такий альтруїзм обумовлений і динамікою розвитку Інтернету. Якщо музей не поділиться своєю колекцією, в онлайні «циркулюватимуть» репродукції поганої якості. 

«Зображення «крастимуть» так чи інакше», – переконана пані Ван дер Хартен. – Єдине, що ми можемо зробити, – спробувати переконати людей, що вони мають використовувати найкращий варіант, який надають безкоштовно. Тільки так ми можемо гарантувати якість».

Минулого місяця Rijksmuseum організував конференцію, присвячену новим підходам до оцифровки культурної спадщини. На події були присутні представники багатьох музеїв, у тому числі Смітсонівського і Метрополітен-музею. 

«Обидві ці установи є лідерами в області оцифровування, – розповідає пані Ван дер Хартен. – Смітсонівський, зокрема, вже охопив 2,2 млн зі 138 млн об'єктів своєї колекції, розробивши новий автоматизований метод оцифровки – конвеєрний сканер».

Пані Ван дер Хартен зазначає, що колекція Rijksmuseum порівняно невелика, тому музейники дозволили собі «розкіш» фотографувати чимало об’єктів вручну.

За допомогою цього методу принти та малюнки може бути сфотографовано відносно швидко (близько 150-200 на день), проте інші об'єкти потребують набагато більше часу. Одна картина – сфотографована спереду і ззаду, оформлена і без рамки, а потім і в деталях – може зайняти більше години. Костюм потребує принаймні два дні: один, щоб розмістити його на манекені, інший – щоб провести зйомку у присутності куратора.

Може виникнути запитання: а чи існують інституційні ризики для музею, коли уся його колекція є у вільному доступі онлайн та ще й у високій якості? Чи це не вбиває бажання відвідати музей особисто? Та цей страх може бути частково розвіяний минулорічними рекордними показниками відвідуваності .

«Цифрова фотографія надає нам можливість дуже близько наблизитися до оригіналу, – каже Ван дер Хартен. –  Проте відчуття, коли ти стоїш перед реальною картиною і можеш побачити при світлі її найдрібніші нюанси, фотографія ніколи не передасть».

Джерело: http://www.nytimes.com/

Інші Тексти
News_item___________
П’ять порад музейникам від творця барселонського музею науки CosmoCaixa читати далі
News_item_base_ed4e5730fd
Славой Жижек в одному з інтерв'ю сказав, що ненавидить музеї та не бачить різниці між репродукцією та предметом мистецтва. Однодумці філо... читати далі
News_item_photo
Перш ніж читати (якщо ви організатор або куратор), дайте відповідь на головне запитання: чи так погано вам жилося без усього цього жаху? ... читати далі
Переглянути всі Тексти